пятница, 21 мая 2010 г.
Закоханість
Я закохався у Весну -
Собі признатися не смію.
На повні груди я вдихну
Цей млосний аромат надії
І вознесусь над світом враз,
В рожеві марення полину,
Забуду біль старих образ
І тугу десь в зимі покину.
Зима піде у безвість літ,
Лишивши паморозь на скронях...
Кохання ніжний первоцвіт
Зігрію я в своїх долонях,
До серця ніжно пригорну;
Як казку, кожну мить лелію...
Я закохався у Весну -
Собі признатися не смію.
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий